Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 922/4103/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановувід 08.09.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/4103/14господарського суду Харківської областіза позовомДепартаменту транспорту Харківської міської радидо1. Харківської міської ради; 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4провизнання недійсним рішення, визнання недійсним договору в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідачів - 1, 2:не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.) від 01.12.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Черленяк М.І., судді - Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) від 10.03.2015, у справі № 922/4103/14 в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Сіверін В.І., судді - Терещенко О.І., Тихий П.В.) від 08.09.2015, рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2014 у справі № 922/4103/14 скасовано; прийнято нове рішення; позов задоволено повністю; визнано незаконними пункти 8.2., 8.3., 8.4., 8.5. рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 № 281/09 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд"; визнано недійсним договір оренди землі від 21.04.2011 НОМЕР_1, укладений між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0090 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

В касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2015, рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2014 у справі №922/4103/14 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.7, 14 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.18 Закону України "Про автомобільні дороги", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, ст.207 ГК України, ст.152 Земельного кодексу України, ст.30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.32, 33, 43, 54 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач і відповідач-1 не надіслали.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Департамент транспорту Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради; Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, про: - визнання незаконними п.п.8.2., 8.3., 8.4., 8.5. рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 №281/09 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд"; - визнання недійсним договору оренди землі від 21.04.2011 НОМЕР_1, укладеного між Харківською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0090 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1253/13 позивачу було надано дозвіл на реконструкцію об'єктів транспортного комплексу території, обмеженої проїздом Садовим, просп. Маршала Жукова, просп. Героїв Сталінграду, вул. Ньютона, вул. Холмогороською, вул. Киргизською; строк виконання реконструкції встановлено до 31.12.2015. Позивачем встановлено, що в зоні реконструкції розміщена нежитлова будівля по АДРЕСА_1, яка належить відповідачу-2 згідно договору купівлі-продажу від 07.08.2008, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та Приватним підприємством фірмою "Норк". Останнє отримало право власності на підставі рішення Комінтернівського районного суду від 29.05.2008 у справі №2-2163/2008, яке на думку позивача є незаконним, оскільки Приватне підприємство фірма "Норк" отримало зазначену земельну ділянку без права капітальної забудови, позаяк вказана земельна ділянка знаходиться у межах "червоних ліній" де згідно Генерального Плану м. Харкова була запланована реконструкція об'єктів транспортного комплексу. Тому п.п.8.2., 8.3., 8.4., 8.5. спірного рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельної ділянки за вищевказаною адресою підлягають визнанню незаконними, а договір оренди землі від 21.04.2011 НОМЕР_1, який укладений між відповідачами-1, 2, підлягає визнанню недійсним.

Судами встановлено таке.

Рішенням Харківської міської ради від 25.11.2009 №281/09 ФОП ОСОБА_4 було надано в оренду строком до 01.11.2014 земельну ділянку площею 0,0090 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, земель транспорту по АДРЕСА_1 (Комінтернівський район) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Цим же рішенням ФОП ОСОБА_4 було попереджено, що надана земельна ділянка розташована в межах "червоних ліній" просп. Героїв Сталінграду.

На виконання вказаного рішення з ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі від 21.04.2011 НОМЕР_1 строком до 01.11.2014.

Відповідно до п.7 цього договору земельна ділянка розташована в межах "червоних ліній" просп. Героїв Сталінграду і в разі початку реконструкції проспекту повинна бути звільнена при першій вимозі міської ради без компенсації витрат.

Вказана земельна ділянка була надана ФОП ОСОБА_4 для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 61,8 кв.м, право власності на яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2008, укладеного між Приватним підприємством фірмою "Норк" та ОСОБА_4

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.05.2008 у справі №2-2163/2008 за Приватним підприємством фірмою "Норк" було визнано право власності на новостворене нерухоме майно - нежитлову будівлю літ."А-1" (торгівельний павільйон), загальною площею 61,8 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1253/13 Департаменту транспорту Харківської міської ради було надано дозвіл на реконструкцію об'єктів транспортного комплексу території обмеженої: проїздом Садовим, просп. Маршала Жукова, просп. Героїв Сталінграду, вул. Ньютона, вул. Холмогороською, вул. Киргизською. Строк виконання реконструкції встановлено до 31.12.2015.

В ході підготовчих робіт позивачем встановлено, що в зоні реконструкції розміщена нежитлова будівля по АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції і задовольнив позовні вимоги повністю, виходячи із того, що рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 №281/09 про надання в оренду ФОП ОСОБА_4 строком до 01.11.2014 земельної ділянки площею 0,0090 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, земель транспорту по АДРЕСА_1, порушує приписи Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про автомобільні дороги", "Про оренду землі", Земельного кодексу України, а тому пункти 8.2., 8.3., 8.4., 8.5 рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 №281/09 є незаконними, а договір оренди землі від 21.04.2011 НОМЕР_1, укладений між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,0090 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, підлягає визнанню недійсним.

Касаційна інстанція виходить із такого.

Відповідно до положень статті 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до суду мають лише ті особи, які доведуть факт порушення або оспорювання відповідачем/відповідачами своїх прав і охоронюваних законом інтересів, зокрема, у зв'язку з укладенням договору оренди землі.

Незважаючи на те, що в контексті норми для звернення до господарського суду за судовим захистом з відповідним позовом достатньо лише суб'єктивного уявлення особи про те, що її право або інтерес підлягає захисту, зокрема, способом визнання договору оренди землі недійсним, якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення права або легітимного інтересу відсутнє, суд повинен відмовити в позові.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Справа № 1-10/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Встановлені судами обставини засвідчують, що предметом договору є земельна ділянка площею 0,0090 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, земель транспорту по АДРЕСА_1 у місті Харкові.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ч.3 наведеної норми).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що спірними пунктами рішення та договором оренди грубо порушено права Департаменту транспорту Харківської міської ради в частині необхідності проведення реконструкції зазначеної в рішенні Харківської міської ради №1253/13 від 25.09.2013 території.

Оскільки в силу положень ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею; суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади; об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), позивач не є суб'єктом спірних земельних відносин по факту набуття права бути замовником реконструкції об'єктів транспортного комплексу території, яка включає земельну ділянку, надану у користування відповідачу-2.

Отже, надання позивачу дозволу на реконструкцію об'єктів транспортного комплексу території, про яку йдеться в рішенні відповідача-1 від 25.09.2013 №1253/13, на виконання функцій, покладених на нього положенням про адміністрації районів, департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи Харківської міської ради 6 скликання, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.11.2010 №07/10 "Про затвердження положень Харківської міської ради 6 скликання", не засвідчує порушення спірними рішенням та договором його прав на спірну земельну ділянку.

Інтерес позивача стосовно реконструкції об'єктів транспортного комплексу не підлягає захисту шляхом визнання незаконними пунктів рішення органу, який є органом розпорядження спірною земельною ділянкою, а також визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться нежитлова будівля літ."А-1" (торгівельний павільйон), загальною площею 61,8 кв.м, що належить відповідачу-2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, оскільки внаслідок задоволення такого позову земельна ділянка не буде звільнена відповідачем-2 від належного йому нерухомого майна (т.1 а.с.94-96), яке заважає проведенню позивачем реконструкції.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яким в задоволенні позову відмовлено.

З позивача на користь скаржника підлягають стягненню судові витрати в сумі 1461,60 грн, сплачені останнім у зв'язку з поданням касаційної скарги у даній справі.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 922/4103/14 - скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2014 у справі № 922/4103/14 залишити в силі.

Стягнути з Департаменту транспорту Харківської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1461,00 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн судових витрат за розгляд касаційної скарги.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк